У цій статті досліджується правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду щодо допустимості та достатності переписки в месенджері WhatsApp як доказу в цивільному процесі. Аналізується порядок дослідження електронних доказів, вимоги до заявлення клопотань про призначення експертизи, а також значення принципу змагальності у контексті оскарження автентичності переписки.

1. Вступ

Стрімкий розвиток цифрових технологій та повсюдне використання месенджерів у повсякденній і діловій комунікації поставили перед судовою практикою актуальне питання: чи може переписка у WhatsApp, Telegram, Viber та інших мобільних застосунках виступати належним і допустимим доказом у цивільному судочинстві?

Постанова Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 991/2396/22 дає чітку і практично значущу відповідь на це питання, окреслюючи умови, за яких переписка в месенджері визнається судом достовірним доказом укладення цивільно-правової угоди.

2. Фабула справи

Справа розглядалась у контексті перевірки обґрунтованості набутих активів. Під час розгляду справи в апеляційній інстанції у судовому засіданні 27 вересня 2022 року суд разом зі сторонами безпосередньо оглянув мобільний телефон свідка, зафіксувавши переписку останнього з одним із учасників справи в месенджері WhatsApp. Ця переписка була також долучена прокурором до матеріалів справи у паперовій (роздрукованій) формі.

Принципово важливим є те, що за результатами огляду телефону жодна зі сторін процесу — ані колегія суддів, ані представник позивача, ані представник відповідача — не поставила під сумнів справжність повідомлень і не заявила клопотання про призначення криміналістичної або комп'ютерно-технічної експертизи.

3. Правова позиція Верховного Суду

3.1. Переписка як сукупний доказ

Верховний Суд підтримав висновок апеляційного суду про те, що переписка у WhatsApp у сукупності з іншими доказами у справі підтверджує факт спілкування сторін щодо продажу активів. Ключовим у цій позиції є принцип сукупності доказів: жоден окремо взятий доказ не оцінюється ізольовано, а переписка в месенджері набуває доказової сили у системному взаємозв'язку з іншими матеріалами справи.

3.2. Відсутність обов'язкової експертизи електронної переписки

Суд акцентував увагу на тому, що стаття 105 ЦПК України не відносить комп'ютерно-технічну або криміналістичну експертизу переписки в месенджерах до категорії обов'язкових. Відповідно, суд не зобов'язаний самостійно ініціювати призначення такої експертизи.

Натомість, саме сторона, яка сумнівається в автентичності електронного доказу, несе процесуальний тягар — своєчасно заявити відповідне клопотання. У цій справі жодна зі сторін ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції такого клопотання не заявила.

3.3. Безпосередній огляд оригіналу — гарантія достовірності

Суттєвою процесуальною гарантією у цій справі стало безпосереднє дослідження оригінального носія — мобільного телефону свідка. Такий підхід є значно надійнішим порівняно з наданням виключно роздрукованої копії переписки, оскільки усуває значну частину сумнівів щодо можливого редагування чи фальсифікації повідомлень.

4. Аналіз та практичне значення

Розглянута постанова формує декілька важливих правових орієнтирів для практики:

• Принцип сукупності доказів. Переписка в месенджері сама по собі може бути недостатньою, однак у поєднанні з іншими доказами набуває повноцінної доказової сили. Адвокати та сторони процесу мають дбати про формування комплексної доказової бази.
• Процесуальна пасивність = визнання автентичності. Незаявлення клопотання про призначення експертизи в суді першої або апеляційної інстанції фактично означає відсутність заперечень щодо достовірності електронного доказу. Це правило змагальності є симетричним — воно діє як на користь, так і проти кожної зі сторін.
• Перевага оригінального носія. Для цілей судового доказування надання оригінального пристрою для безпосереднього огляду є значно надійнішим способом підтвердження автентичності електронної переписки, ніж її паперова роздруківка.
• Необов'язковість спеціальної експертизи. ЦПК України не вимагає обов'язкового призначення комп'ютерно-технічної експертизи переписки в месенджерах. Суд вправі оцінювати таку переписку за загальними правилами оцінки доказів, якщо сторони не заявляють відповідних клопотань.

5. Висновки

Постанова Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року є важливим прецедентом у сфері електронних доказів у цивільному процесі. Вона підтверджує: переписка у WhatsApp може свідчити про укладення цивільно-правової угоди або переговори щодо неї — за умови, що така переписка досліджена в сукупності з іншими доказами, а сторони процесу не скористалися правом оспорити її автентичність у встановленому законом порядку.

Для практикуючих юристів ця позиція ВС є орієнтиром двоякого характеру: з одного боку — стимулом активніше використовувати переписку в месенджерах як доказову базу; з іншого — нагадуванням про обов'язок своєчасно оспорювати сумнівні електронні докази, не покладаючись на суд у ініціюванні відповідних процесуальних дій.

Джерела

1. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 991/2396/22, провадження № 61-8529СВ23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114020811

2. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (зі змінами). Стаття 105 (Обов'язкове призначення експертизи).