Штрафи ТЦК, арешт рахунків та майна: покроковий порядок стягнення з ухилянтів
Особи, що ухиляються від військового обліку і не сплачують штрафи добровільно, ризикують втратити кошти на рахунках, а за їх відсутності — і нерухоме майно. Розбираємося, як саме запускається цей механізм і які захисні можливості залишаються у боржника.
- Розміри штрафів і підстави накладення
- Відкриття виконавчого провадження
- Стягнення на кошти та майно
- Арешт рахунків і нерухомості
- Стягнення на заробітну плату та доходи
- Обмеження під час воєнного стану
1. Розміри штрафів і підстави накладення
За порушення правил військового обліку — зокрема, якщо особа не повідомила державі свої актуальні дані — ТЦК може накласти адміністративний штраф. При цьому за новими правилами складати протокол вже не обов'язково, якщо особа була належним чином повідомлена про виклик (підтвердним документом зазвичай є поштове відправлення з відміткою) і не з'явилася без поважних причин.
Штраф може накладатися неодноразово — наприклад, за кожну окрему неявку за повісткою. Постанова ТЦК про накладення штрафу є виконавчим документом, на підставі якого запускається примусове стягнення. Після її винесення ухилянт потрапляє до Єдиного реєстру боржників.
2. Відкриття виконавчого провадження
Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування чи роботи боржника, або за місцезнаходженням його майна. Процедура запускається швидко — з огляду на цифровізацію виконавчого провадження, боржник може опинитися без коштів вже в перші дні.
3. Стягнення на кошти та майно: черговість
Закон встановлює чітку черговість звернення стягнення. Спочатку — кошти та цінності, потім — майно. Звернення стягнення на майно не зупиняє одночасного звернення на кошти.
- - Кошти в національній та іноземній валюті на банківських рахунках та електронних гаманцях
- - Готівка, виявлена у боржника (вилучається у присутності понятих, зараховується на рахунок ДВС наступного дня)
- - Цінні папери на рахунках у депозитарних установах
- - Рухоме майно (після проведення опису)
- - Майно боржника, що перебуває у третіх осіб
- - Нерухоме майно — окремі ділянки та нежитлові приміщення
- - В останню чергу — житловий будинок або квартира, в якій фактично проживає боржник
Перевірка майнового стану боржника проводиться у 10-денний строк від відкриття провадження, а надалі — не рідше ніж раз на два тижні щодо рахунків та раз на три місяці щодо нерухомості та рухомого майна.
4. Арешт майна і коштів
Арешт накладається постановою виконавця — у день відкриття провадження або не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт поширюється і на кошти, що надійдуть на рахунки вже після винесення постанови про арешт. Копії постанов надсилаються банкам та реєстраційним органам у день їх винесення.
Реалізація арештованого майна здійснюється через електронні аукціони або за фіксованою ціною.
Якщо сума стягнення не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати — звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку під ним не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів за рахунок іншого майна.
5. Стягнення на заробітну плату та інші доходи
Звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи є крайнім заходом — воно застосовується, коли коштів і майна боржника недостатньо для покриття боргу. Проте за заявою стягувача або якщо сума боргу не перевищує п'яти мінімальних зарплат, виконавець може звернути стягнення на доходи без попереднього накладення арешту на майно.
- - Виконавець виносить постанову, яка надсилається роботодавцю або іншій особі, що виплачує доходи
- - Відрахування здійснюються у строк, встановлений для виплати заробітної плати
- - Кошти перераховуються на рахунок органу ДВС або приватного виконавця
- - Роботодавець щомісяця надає виконавцю звіт про здійснені відрахування
- У разі зміни місця роботи боржника — роботодавець повідомляє виконавця протягом 3 днів
6. Особливі обмеження під час воєнного стану
Законодавство передбачає окремі механізми захисту боржників на час дії воєнного стану. Водночас ці захисти не є автоматичними — боржник має здійснити активні дії для їх отримання.
- - Здійснювати видаткові операції з одного визначеного поточного рахунку на суму до 14 200 грн на місяць (2 розміри мінімальної зарплати), навіть якщо на рахунок накладено арешт
- - Сплачувати податки та збори з арештованого рахунку без урахування арешту
- - Зберегти пенсію та стипендію від стягнення (на час воєнного стану звернення стягнення на них припинено)
Щоб скористатися захищеною сумою у 14 200 грн, боржник повинен особисто звернутися до органу ДВС, що наклав арешт, із заявою (паперовою або електронною) із зазначенням конкретного рахунку та банку. Автоматично цей захист не діє.
Крім того, відкриття виконавчих проваджень та примусове виконання рішень заборонені на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
Практичні висновки
Постанова ТЦК про штраф є повноцінним виконавчим документом. Вже наступного робочого дня після її надходження до виконавця може бути відкрито провадження і накладено арешт на рахунки — процес відбувається стрімко завдяки цифровізації.
Черговість стягнення чітко визначена законом: спочатку гроші, потім рухоме майно, і лише в останню чергу — житло, в якому фактично проживає боржник. Єдине житло не може бути стягнуто, якщо борг не перевищує 20 мінімальних зарплат.
Під час воєнного стану боржник зберігає право на щомісячні видаткові операції на суму 14 200 грн — але лише за умови подання відповідної заяви до органу ДВС.
Найефективніший спосіб уникнути всіх цих наслідків — своєчасно стати на облік та виконати вимоги законодавства про військовий обов'язок.